Освіта більше не належить університетам. Колись інтернет забрав у журналістів монополію на інформацію і розділив її між користувачами мережі. Так само нові технології та цифрова економіка створила університетам сильного конкурента в особі бізнесу. Він уже не просто дивиться в бік освіти, а давно зайшов на територію шкіл і вишів. Поки традиційні навчальні заклади топчуться в роздумах, в освітню сферу підстрибом вриваються YouTube, Facebook і навіть Tik-Tok, а слідом за ними і бренди. Які компанії вже інвестують в освіту?
Протягом останніх років було кілька показових кейсів активного наступу провідних світових компаній у напрямі освіти. YouTube. У 2017 році відео із запитом how to набрали більше мільярда годин переглядів на YouTube. Після цього відеохостинг анонсував, що витратить $20 млн на створення навчальних роликів та підтримку блогерів, які генерують освітній контент (edutubers), а також запустив освітню конференцію EduCon, розробив навчальні плейлисти та курс «Розвиток навчального каналу на YouTube». І це тільки початок інвестицій в цю сферу.
Facebook створила платформу Learn with Facebook — серію безкоштовних онлайн-курсів з цифрового маркетингу, орієнтованих як на молодих спеціалістів, так і на професіоналів.
Microsoft запустила низку продуктів і програм для технологізації навчального процесу: від діджитального учительського журналу до віртуальних воркшопів і домашніх завдань онлайн. Компанія пішла ще далі і відкрила консалтингову платформу Educational Collaborators. Вона має допомогти шкільним керівникам у розробці планів і програм, релевантних для 21 століття.
Amazon відкрила платформу Ignite для покупки та продажу навчальних матеріалів для середньої школи. На запрошення платформи автори таких матеріалів можуть завантажувати їх безкоштовно і продавати, віддаючи Amazon певний відсоток. TikTok у жовтні 2019 вийшов на індійський ринок eLearning з програмою #EduTok, в межах якої просуває освітні шоу та відео, створені у партнерстві з навчальними інститутами. А в грудні 2019 в російських медіа з’явилася інформація про запуск ініціативи «TikTok Универ», покликаної акумулювати навчальний контент у рамах цікавих аудиторії категорій.
Цей список щомісяця обростає новими ініціативами в різних форматах — брендовані стипендії (Pokémon Company), дослідницькі центри (Vodafone), програми розвитку цифрових навичок (Dentsu Aegis Network) — ми стаємо свідками ери ЕдуБуму. Звідки цей сплеск інтересу до освіти? На етапі зародження корпоративних освітніх проєктів мотиви компаній були традиційними. По-перше, так вони виконували HR-задачі. Навчальні програми вишів давно не встигають за динамікою ринку, а інхаус-проєкти допомагали заповнити прогалину в навичках серед молодих спеціалістів. По-друге, це чудова можливість розвинути корпоративну соціальну відповідальність: освіта — одна з 17 цілей сталого розвитку ООН. І третє — залучення додаткової аудиторії до своїх продуктів.
Сьогодні ці мотиви стали значно ширшими і складнішими. До згаданих вище можна додати ще принаймні чотири. Освіта стає ласим шматком економіки. Глобально витрати у цій сфері виростуть вдвічі і до кінця 2030 року досягнуть $10 трлн. Саме тому маркетплейси, зокрема й Amazon, розглядають її як продукт, який одним кліком можна покласти до корзини. Освітній контент потрібен рекламодавцям.
У випадку з YouTube, просування освітнього контенту забезпечить його клієнтам більш безпечне та ефективне розміщення. Згадаймо скандал 2017 року, коли сервіс звинуватили в тому, що рекламні оголошення крупних брендів запускалися у відео з неналежним чи нетолерантним контентом. Хоч тоді YouTube оперативно зреагував і вжив заходів щодо перевірки матеріалів, низка світових медіа та FMCG-брендів припинили свою співпрацю з Google, зокрема Unilever, L’Oreal, BBC та інші.
Цифровий прогрес крокує значно швидше, ніж цифрові навички суспільства. І йдеться вже не про відсталість університетських методик, а про неконкурентноспроможність людей порівняно з технологіями. Згідно з Digital Society Index 2019 тільки 45% суспільства з оптимізмом дивляться на можливості цифрової економіки. Інші стурбовані можливою втратою робочих місць в результаті діджиталізаціі. Бум освітніх проектів, які здебільшого діджиталізовані в тому чи іншому сенсі — це спроба проаналізувати потенціал цифрових технологій і їх відповідальне використання для інновацій, зростання і сталого соціального впливу.
Освіта сьогодні — це про зрозумілу комунікацію на зрозумілих для споживача каналах доставки контенту. Бренди дедалі частіше будуть використовувати навчання як інструмент комунікації з аудиторією і підвищення лояльності. У конкуренції з освітніми платформами у брендів є вагомі козирі. Перевантажені інформацією, користувачі звикли до швидких, гранульованих форм контенту: короткі аудіо-, відеоповідомлення, пости, Stories. Ані школи, ані університети не навчилися «загортати» матеріали в такий формат. На відміну від брендів, які щодня виживають в нових умовах економіки уваги.
У кого більше шансів на успіх в освітній сфері?
Деякі галузі мають переваги уже на старті висококонкурентного забігу, який розпочнеться протягом найближчих років. Освіта найбільше зростає на стику ІТ, комунікацій і сфери розваг. Тому роль колумбів можуть перебрати на себе комунікаційні компанії, діяльність яких дедалі більше технологізується.
В освіті є запит не стільки на новий підручник, скільки на нове освітнє середовище — Spaced Learning — навчання, де між блоками знань є час обговорити, подумати, застосувати, повторити, поекспериментувати. І тут необхідність ефективних комунікацій безапеляційна. Комунікаційники можуть стати новим форматом т’юторів, які вміють правильно формулювати повідомлення, ефективно спілкуватися й організовувати внутрішню комунікацію в навчальних командах.
Тетяна Юрченко, PR-директорка Dentsu Aegis Network Ukraine.
Протягом останніх років було кілька показових кейсів активного наступу провідних світових компаній у напрямі освіти. YouTube. У 2017 році відео із запитом how to набрали більше мільярда годин переглядів на YouTube. Після цього відеохостинг анонсував, що витратить $20 млн на створення навчальних роликів та підтримку блогерів, які генерують освітній контент (edutubers), а також запустив освітню конференцію EduCon, розробив навчальні плейлисти та курс «Розвиток навчального каналу на YouTube». І це тільки початок інвестицій в цю сферу.
Facebook створила платформу Learn with Facebook — серію безкоштовних онлайн-курсів з цифрового маркетингу, орієнтованих як на молодих спеціалістів, так і на професіоналів.
Microsoft запустила низку продуктів і програм для технологізації навчального процесу: від діджитального учительського журналу до віртуальних воркшопів і домашніх завдань онлайн. Компанія пішла ще далі і відкрила консалтингову платформу Educational Collaborators. Вона має допомогти шкільним керівникам у розробці планів і програм, релевантних для 21 століття.
Amazon відкрила платформу Ignite для покупки та продажу навчальних матеріалів для середньої школи. На запрошення платформи автори таких матеріалів можуть завантажувати їх безкоштовно і продавати, віддаючи Amazon певний відсоток. TikTok у жовтні 2019 вийшов на індійський ринок eLearning з програмою #EduTok, в межах якої просуває освітні шоу та відео, створені у партнерстві з навчальними інститутами. А в грудні 2019 в російських медіа з’явилася інформація про запуск ініціативи «TikTok Универ», покликаної акумулювати навчальний контент у рамах цікавих аудиторії категорій.
Цей список щомісяця обростає новими ініціативами в різних форматах — брендовані стипендії (Pokémon Company), дослідницькі центри (Vodafone), програми розвитку цифрових навичок (Dentsu Aegis Network) — ми стаємо свідками ери ЕдуБуму. Звідки цей сплеск інтересу до освіти? На етапі зародження корпоративних освітніх проєктів мотиви компаній були традиційними. По-перше, так вони виконували HR-задачі. Навчальні програми вишів давно не встигають за динамікою ринку, а інхаус-проєкти допомагали заповнити прогалину в навичках серед молодих спеціалістів. По-друге, це чудова можливість розвинути корпоративну соціальну відповідальність: освіта — одна з 17 цілей сталого розвитку ООН. І третє — залучення додаткової аудиторії до своїх продуктів.
Сьогодні ці мотиви стали значно ширшими і складнішими. До згаданих вище можна додати ще принаймні чотири. Освіта стає ласим шматком економіки. Глобально витрати у цій сфері виростуть вдвічі і до кінця 2030 року досягнуть $10 трлн. Саме тому маркетплейси, зокрема й Amazon, розглядають її як продукт, який одним кліком можна покласти до корзини. Освітній контент потрібен рекламодавцям.
У випадку з YouTube, просування освітнього контенту забезпечить його клієнтам більш безпечне та ефективне розміщення. Згадаймо скандал 2017 року, коли сервіс звинуватили в тому, що рекламні оголошення крупних брендів запускалися у відео з неналежним чи нетолерантним контентом. Хоч тоді YouTube оперативно зреагував і вжив заходів щодо перевірки матеріалів, низка світових медіа та FMCG-брендів припинили свою співпрацю з Google, зокрема Unilever, L’Oreal, BBC та інші.
Цифровий прогрес крокує значно швидше, ніж цифрові навички суспільства. І йдеться вже не про відсталість університетських методик, а про неконкурентноспроможність людей порівняно з технологіями. Згідно з Digital Society Index 2019 тільки 45% суспільства з оптимізмом дивляться на можливості цифрової економіки. Інші стурбовані можливою втратою робочих місць в результаті діджиталізаціі. Бум освітніх проектів, які здебільшого діджиталізовані в тому чи іншому сенсі — це спроба проаналізувати потенціал цифрових технологій і їх відповідальне використання для інновацій, зростання і сталого соціального впливу.
Освіта сьогодні — це про зрозумілу комунікацію на зрозумілих для споживача каналах доставки контенту. Бренди дедалі частіше будуть використовувати навчання як інструмент комунікації з аудиторією і підвищення лояльності. У конкуренції з освітніми платформами у брендів є вагомі козирі. Перевантажені інформацією, користувачі звикли до швидких, гранульованих форм контенту: короткі аудіо-, відеоповідомлення, пости, Stories. Ані школи, ані університети не навчилися «загортати» матеріали в такий формат. На відміну від брендів, які щодня виживають в нових умовах економіки уваги.
У кого більше шансів на успіх в освітній сфері?
Деякі галузі мають переваги уже на старті висококонкурентного забігу, який розпочнеться протягом найближчих років. Освіта найбільше зростає на стику ІТ, комунікацій і сфери розваг. Тому роль колумбів можуть перебрати на себе комунікаційні компанії, діяльність яких дедалі більше технологізується.
В освіті є запит не стільки на новий підручник, скільки на нове освітнє середовище — Spaced Learning — навчання, де між блоками знань є час обговорити, подумати, застосувати, повторити, поекспериментувати. І тут необхідність ефективних комунікацій безапеляційна. Комунікаційники можуть стати новим форматом т’юторів, які вміють правильно формулювати повідомлення, ефективно спілкуватися й організовувати внутрішню комунікацію в навчальних командах.
Тетяна Юрченко, PR-директорка Dentsu Aegis Network Ukraine.
